НАБУХЛИЙ

  1. ТЛУМАЧНИЙ СЛОВНИК
  2. Н
  3. НА
  4. НАБУХЛИЙ
Тлумачення слова

НАБУ́ХЛИЙ, а, е.

1. Дієпр. акт. мин. ч. до набухнути. Бульвар Шевченка гомонить Про ту уже не дальню мить, Коли набухла соком зав’язь Плодами світ обагрянить (Платон Воронько, Коли я.., 1962, 3); Земля.. лежала чорна, набухла водою, оголена і непривітна (Василь Козаченко, Сальвія, 1959, 131).

2. у знач. прикм. Те саме, що набубнявілий 2. Сніг розтав, дерева гуділи чорні, з набухлими бруньками (Олесь Донченко, II, 1956, 109).