НАБУДОВУВАТИ, ую, уєш, недок., НАБУДУВАТИ, ую, уєш, док., перех.
1. Будувати у великій кількості. — Доводилось мені і скарби знаходить: багацько набудував я церков, монастирів (Олекса Стороженко, I, 1957, 345); Багато набудував колгосп «Перемога»! Після війни прийшли майже на голе місце (Олександр Копиленко, Подарунок, 1956, 8).
2. Те саме, що надбудовувати. Набудувати один поверх над будинком.