НАБУДОВАНИЙ

НАБУДО́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до набудувати;
//  набудовано, безос. присудк. сл. Що вже набудовано фабрик та домів! (Наталя Забіла, Веселим малюкам, 1959, 27).