НАБРИ́ДЛИВИЙ, а, е. Який набридає. Сіявся дрібний набридливий дощик (Семен Журахович, Вечір.., 1958, 135); Макар весь час поривався вийти з приміщення, щоб як-небудь відкараскатись від набридливого співбесідника (Спиридон Добровольський, Тече річка.., 1961, 39).
НАБРИДЛИВИЙ
Тлумачення слова