НАБРИ́ДЛИВІСТЬ, вості, жін. Абстр. ім. до набридливий. Як тільки поїзд минав приміські висілки та виповзав у степ, де швидко все ставало до набридливості одноманітним і нудним, пасажири цього незвичайного ешелону починали знайомства та розмови (Юрій Збанацький, Сеспель, 1961, 9).
НАБРИДЛИВІСТЬ
Тлумачення слова