НАБРИ́ДЛИЙ, а, е. Який набрид. Марія змахнула хвартухом набридлу сльозу і боязко озирнулася до вікна (Василь Кучер, Пов. і опов., 1949, 9); Над морем шугає пронизливий вітер і висвистує набридлу пісню (Антон Хижняк, Килимок, 1961, 3).
НАБРИДЛИЙ
Тлумачення слова