НАБРАНИЙ

НА́БРАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до набрати 1, 2, 5—10. Пити йому, власне, не хотілося, але він теж став дудлити цю теплу вже воду, набрану сьогодні на Центральній з артезіана (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 35); Мав [Спориш] особливий дар до виучування свіжо набраних рекрутів військової муштри (Іван Франко, II, 1950, 273); Мозаїка «Врожай» набрана легко з тонким смаком (Радянська Україна, 13.IV 1958, 3); Стаття була вже набрана і навіть зверстана, коли ми одержали листа з Петербурга про скасування пресловутої резолюції (Ленін, 16, 1949, 51); Вона глянула на матерію, набрану на спідницю (Нечуй-Левицький, II, 1956, 293).