НАБО́ЖНІСТЬ, ності, жін. Абстр. ім. до набожний. — Нехай же пан не тривожить моєї набожності (Нечуй-Левицький, I, 1956, 187); Гетьман Однокрил, душа православна, завше відомий був своєю показною набожністю (Олександр Ільченко, Козацькому роду.., 1958, 119).
НАБОЖНІСТЬ
Тлумачення слова