НАБОРГ, присл., діал. Набір. Довкола шниряє [пан], глядить, де б грошиків позичить можна, і думка в кожного тривожна, що наборг їсть і наборг спить (Іван Франко, X, 1954, 267); [Шрамек:] Візьми в крамниці хліба наборг, недобра дитино (Ярослав Галан, I, 1960, 528).
НАБОРГ
Тлумачення слова