НАБІ́ЛЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до набілити. Ні, каже Дарка, вона не буде пудритися, бо вона провалилася б крізь землю, якби, боронь боже, дізналися, що вона набілена (Ірина Вільде, Повнолітні діти, 1960, 15).
НАБІЛЕНИЙ
Тлумачення слова
НАБІ́ЛЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до набілити. Ні, каже Дарка, вона не буде пудритися, бо вона провалилася б крізь землю, якби, боронь боже, дізналися, що вона набілена (Ірина Вільде, Повнолітні діти, 1960, 15).