НАБІ́Л, у, чол., діал. Молоко; молочні продукти. — Адже це ті самі хлопи, яких щодня бачимо на торгах, які нам носять набіл (Іван Франко, VI, 1951, 272); Старший вівчар попрощався зі своїм депутатом [власником полонини], і той побажав йому щастя в дорозі та на полонині. Дав йому кілька порад, як пасти худобу, як збирати набіл (Володимир Гжицький, Опришки, 1962, 18).
НАБІЛ
Тлумачення слова