НАБАЛЬЗАМО́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до набальзамувати;
// у знач. прикм. В ній [домовині] спочивало сповите в золотій матерії і набальзамоване мале, немов дитяче, тіло святого (Ольга Кобилянська, I, 1956, 400); Набальзамовані трупи — мумії — можуть зберігатися дуже довгий час — багато сотень і тисяч років (Юрій Смолич, Прекрасні катастрофи, 1956, 175).
НАБАЛЬЗАМОВАНИЙ
Тлумачення слова