НАБАКИ́РЕНИЙ, а, е, розм. Одягнений набакир, на один бік голови. Тяжкі грузовики проривались.. крізь хвилі плечей і голів, крізь набакирені кепі й розстебнуті куртки (Іван Микитенко, II, 1957, 237); Анрі-Жак ішов, і йому здавалося, що збоку любо глянути на його хвацьку ходу, набакирений берет (Юрій Яновський, II, 1954, 51).
НАБАКИРЕНИЙ
Тлумачення слова