МИ́ЗА, и, жін. Розташована окремо за містом садиба з сільськогосподарськими будівлями (перев. у Прибалтиці). Казали, що тепер весна, що в саду коло зруйнованої мизи чули солов’я (Степан Васильченко, II, 1959, 30); Нам довелося лютим боєм брати Для нас незнану мизу Вієсати (Ярослав Шпорта, Вибр., 1958, 469).
МИЗА
Тлумачення слова