МИТТЯ́, я, сер. Дія за значенням мити 1 і митися 1. Вона, затримавшись з надто старанним миттям підлоги на веранді, забула прибрати в кімнаті цибатого, сивоусого художника (Василь Козаченко, Сальвія, 1959, 76); Процеси миття, сушіння, змащування деталей [на київському заводі ім. Лепсе] автоматизовані (Робітнича газета, 21.I 1962, 1); Ганна відкинулась на подушки хвилями своїх чорних, розпущених після миття кіс (Олесь Гончар, Таврія, 1952, 328).
МИТТЯ
Тлумачення слова