МИТЕ́ЦЬКИЙ, а, е.
1. Стос. до митця, митців (у 1 знач.). — У мене в Петербурзі є один знайомий музика. Я до нього одішлю.. І вашу п’єсу надрукують, безпремінно надрукують… Багато знайдеться рук узятися за таке митецьке діло… (Панас Мирний, III, 1954, 204).
2. Власт. митцеві (у 2 знач.); майстерний (у 1 знач.). О треба бути смілим, Щоб попишатися таким митецьким стрілом! (Адам Міцкевич, П. Тадеуш, перекл. Рильського, 1949, 144).