МИ́СОЧКА, и, жін.
1. Зменш.-пестл. до миска. Вони [Івась з Галею] росли укупочці, мов ті близнятка, годувалися з однії мисочки (Панас Мирний, IV, 1955, 70); Мірошниченко, нагинаючись, кидає в мисочку сліпця гроші (Михайло Стельмах, II, 1962, 323); Сьогодні вдень Катря послідню мисочку борошенця витрусила, щоб спекти сяку-таку перепечайку (Панас Мирний, IV, 1955, 287); * У порівняннях. Медуза. Морський холодець… Кругле, як мисочка, біле (Остап Вишня, I, 1956, 176).
2. бот. Особливе утворення з частини листка або стебла, яке оточує основу плода або весь плід.