МИШКУВАТИ, ую, уєш і МИШКАТИ, аю, аєш, недок., діал.
1. Полювати на мишей. Щось порпали [Ґава та Елькуна] в землі, микали між травами, стукали паличками по лісових смереках; здавалось, що два лиси мишкують, добичі шукають (Іван Франко, III, 1950, 388); Недалеко від шосе, біля густих заростей червоної шелюги, мишкувала лисиця (Юрій Збанацький, Переджнив’я, 1955, 51).
2. перен. Стежити, слідкувати за ким-, чим-небудь. Він пильно мишкував у його маєтності (Іван Франко, VII, 1951, 333); — Комуністи змушені діяти й працювати в масах таємно, в підпіллі, і за ними мишкують скрізь шпики й провокатори (Петро Козланюк, Ю. Крук, 1957, 456).