МИША́СТИЙ, а, е.
1. Кольором схожий на мишу (переважно про масть тварин); сірий. Мишасті коні зовсім побіліли, обліплені снігом (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 80); Незабаром над кручею показався Микита, тримаючи за повід мишастого коня (Леонід Юхвід, Оля, 1959, 15); Надвечір підійшли броньовики, мишасті, пофарбовані в колір бляклого степу (Олесь Гончар, II, 1959, 286);
// у знач. ім. мишастий, того, чол. Сірий кінь. Щоранку Яша спиняє мишастих коло ключової кринички (Василь Земляк, Гнівний Стратіон, 1960, 210).
2. рідко. Схожий чим-небудь на мишу; який нагадує чимось мишу. Пацюк собі худощавий [худорлявий], низький, мишастий — справжній пацюк, такий і прудкий (Панас Мирний, II, 1954, 158); Левко гидливо сплюнув. У! Коли б можна було, з якою насолодою він вистрілив би у це мишасте лице (Іван Цюпа, Назустріч.., 1958, 347).