МИСЧИ́НА, и, жін., розм. Невеличка або поганенька миска. Змила [Харитя] в мисчині горсточку пшона, вкинула щіпку солі та дві-три бараболі (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 14); Біла рука старостихи гралася дерев’яною мисчиною, у якій був пісок для засипування [засипання] письма (Юліан Опільський, Іду.., 1958, 437); Вклав панотець півбуханця хліба та мисчину сметани з сиром (Анатолій Свидницький, Люборацькі, 1955, 13).
МИСЧИНА
Тлумачення слова