МИРОНОСИЦЯ

МИРОНО́СИЦЯ, і, жін., заст. За євангельським міфом — одна з жінок, яка принесла миро для помазання тіла Христа після зняття його з хреста. Грали трагедію «Страждання Христові», .. розп’яття, плач мироносиць (Зінаїда Тулуб, Людолови, I, 1957, 150); — Дивна ти людина, Марино. Коли б жила при Ісусі Христі, першою мироносицею була б при ньому (Андрій Головко, I, 1957, 487);
//  Учасниця процесій під час церковних обрядів. І вона [Горпина] понесла в темінь.. трепет маленької свічечки, що роняла на пальці і землю воскові сльози. Варчук ще подивився на хід мироносиць (Михайло Стельмах, II, 1962, 308); Змолоду по-старечому скорботно змикала [Якилина] губи, закривалася від світу шатром чорної хустки, .. ходила в мироносицях — Христових прислужницях (Валентин Речмедін, Весняні грози, 1961, 11).