МИНУ́ВШИНА, и, жін., заст. Минуле (див. минулий 3). Треба дбати за народну справу. Швидше всім прокинутись від сну, Обігнать минувшину криваву, Наближать годиноньку ясну! (Павло Грабовський, I, 1959, 120); Багато роздумує він над своєю минувшиною (Ольга Кобилянська, III, 1956, 281); Степова могила самотньо стояла осторонь. Колись, у давні часи, насипали її скіфи чи половці.. І могила сотні років стоїть у степу як свідок сивої минувшини (Олесь Донченко, III, 1956, 71); * У порівняннях. Оглянув [Марко] і кострубаті, вітрами нагнуті верби, що підійшли до нього, як минувшина (Михайло Стельмах, Правда.., 1961, 22).
МИНУВШИНА
Тлумачення слова