МИНУ́ЩИЙ, а, е. Який швидко минає; недовговічний. Віри не доймали: чи то була справді та ніч обмарена, чи то тільки минущий сон (Степан Васильченко, II, 1959, 96); [Пашкевич:] І високо піднімуться всі її степові й гірські орли, і понесуть славу вітчизни у всі майбутні століття, не минущу, а вічну (Олександр Довженко, I, 1958, 428); Нічого особливого не находять [лікарі]. Це щось таке, мовляв, минуще, а так дитина здорова (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 303);
// Якому притаманна недовговічність. Суперечності капіталізму свідчать про його історично минущий характер.. (Ленін, З, 1949, 37).
МИНУЩИЙ
Тлумачення слова