МИМОХО́ДОМ, присл., рідко. Те саме, що мимохідь 1. Пішла я собі; підійшла мимоходом ік колодязю до корита (Ганна Барвінок, Опов.., 1902, 91); — Кому можна позаздрити, так це Єгипті, — підводиться із-за столу Брага. — Полагодить якомусь колгоспові ставок мимоходом, і центнер пшениці на кін (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 275).
МИМОХОДОМ
Тлумачення слова