МИ́ЛЬНИЦЯ, і, жін. Коробочка для мила. Узяв [Петро] з підлоги чемодан і поставив на стілець, зняв з гвіздочка рушник, з лутки мильницю — поклав у чемодан (Андрій Головко, I, 1957, 469); Із пластмаси мильниці, Ґудзики, чорнильниці, І лінійки, і пенали — В нас таких речей немало!.. (Григорій Бойко, Ростіть.., 1959, 57).
МИЛЬНИ́ЦЯ, і, жін., діал. Мильнянка.