МИ́ЙНИЙ, а, е.
1. Стос. до миття; який служить для промивання чого-небудь. В корівнику є приміщення: стійлове, фуражне, інвентарне, молокозливне, мийне, для обслуговуючого персоналу, насосне і тамбури (Колгоспна виробнича енциклопедія, I, 1956, 611); Пост обладнується естакадою, до нього підводиться вода, встановлюється мийна машина із шлангами та спеціальними наконечниками (Підручник шофера.., 1960, 297);
// у знач. ім. мийна, ної, жін. Приміщення, пристосоване і обладнане для миття, промивання чого-небудь. Приміщення для приймання молока розміщується в центрі корівника, а мийна відокремлена на відстань 40 метрів і розміщена в кінці корівника (Колгоспник України, 1, 1958, 31).
2. Який має здатність мити, відмивати що-небудь. Після обробки ультразвуком у мийній рідині метали стають стійкішими проти корозії (Хлібороб України, 9, 1964, 40); Порадує жінок широкий вибір сухих синтетичних мийних засобів (Радянська Україна, 8.I 1964, 3).