МУЖИКІ́В, кова, кове, дорев., розм. Прикм. до мужик 1, 3; належний мужикові. Оттак чини, як я чиню, люби дочку аби чию, хоч попову, хоч дякову, хоч хорошу мужикову (Номис, 1864, № 12525).
МУЖИКІВ
Тлумачення слова
МУЖИКІ́В, кова, кове, дорев., розм. Прикм. до мужик 1, 3; належний мужикові. Оттак чини, як я чиню, люби дочку аби чию, хоч попову, хоч дякову, хоч хорошу мужикову (Номис, 1864, № 12525).