МУСУЛЬМА́НИН, а, чол. Те саме, що магометанин. Круг вогню, підобгавши східним звичаєм ноги, сидять бородаті хаджі у великих завоях і прості мусульмани у фезах (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 291); З правовірного ханського роду мусульманин.. Мухаммед Герай відчув біль від гострої уразки в самісіньке серце (Іван Ле, Хмельницький, I, 1957, 202).
МУСУЛЬМАНИН
Тлумачення слова