МУСО́Н, у, чол. Вітер, що періодично змінює свій напрям: улітку дме з океану на материк, а взимку — з материка в океан. Коли він [капітан] приїздить, то у Віталика з хлопцями тільки й розмов, що про далекі рейси, про пасати та про мусони… (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 155); На деяких островах Індійського океану рік вимірювався за мусонами (Наука і життя, 12, 1962, 26).
МУСОН
Тлумачення слова