МУШТРО́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до муштрувати. Цінувати вміють вінценосці Своїх собак, муштрованих в поносці (Микола Бажан, Вибр., 1940, 154);
// у знач. прикм. Лягло костьми Людей муштрованих чимало (Тарас Шевченко, I, 1951, 326); Ні попівськії тортури, Ні тюремні царські мури, Ані війська муштровані, Ні гармати лаштовані, Ні шпіонське ремесло В гріб його [революціонера] ще не звело (Іван Франко, X, 1954, 7);
// муштровано, безос. присудк. сл. Військова кафедра. Це та кімната, де їх [студентів] стільки муштровано (Олесь Гончар, Людина.., 1960, 10).
МУШТРОВАНИЙ
Тлумачення слова