МУШКЕТЕ́Р, а, чол., іст. Вояк, озброєний мушкетом. Мушкетери перекололи турків (Спиридон Добровольський, Очаківський розмир, 1965, 166).
МУШКЕТЕР
Тлумачення слова
МУШКЕТЕ́Р, а, чол., іст. Вояк, озброєний мушкетом. Мушкетери перекололи турків (Спиридон Добровольський, Очаківський розмир, 1965, 166).