МУ́РИНКА, и, жін., рідко. Жіночий рід до мурин. Сонце спускалось все нижче. Іскія чатувала на нього і чорніла в золотому тумані, немов обличчя муринки під жовтим вуалем (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 295); — Дідусь — мулат, а — можливо, креол, Муринка — його жона (Дмитро Павличко, Пальмова віть, 1962, 76).
МУРИНКА
Тлумачення слова