МУ́ЛЬКО. Присл. до мулький. — 3 рідних є хто на війні? — Син. Мо, десь під кущиком перезувається, щоб не мулько тікати було (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 325);
// у знач. присудк. сл. Голому й на сіні мулько (Українські народні прислів’я та приказки, 1955, 41); Надвечір Дмитрик помічає, що йому чогось мулько на серці (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 134); Сидячи на ослоні, Мамій понуро дивився в землю. На душі було якось мулько і трохи соромно (Спиридон Добровольський, Тече річка.., 1961, 228).
МУЛЬКО
Тлумачення слова