МУ́ЛЬДА, и, жін., спец.
1. Форма залягання шарів гірських порід у вигляді видовженого прогину. Стародавня долина середнього Дніпра є величезним колектором вод не тільки з усієї поверхні, а й з глибин мульди (Питання підвищення родючості ґрунтів, 1953, 46).
2. Сталевий жолоб для механізованого завантажування шихтових матеріалів у сталеплавильну піч. Кран підхоплював великі жолоби — мульди, сповнені шматків металу і флюсів (Вадим Собко, Серце, 1952, 14); В усіх мартенівських цехах механізовані завантаження шихти до мульд (Комуніст України, 8, 1965, 28).
3. Металева форма, у яку заливають із ківша рідкий метал, щоб одержати зливок.