МУ́ЛЯР, а, чол. Фахівець, майстер мурування. Муляр Никифор рано встав (Іван Франко, XIII, 1954, 309); [Річард:] Якби згубив кітару [кіфару] Аполлон і стратив голос, мурував би тільки, то певне б звався муляром, не богом (Леся Українка, III, 1952, 114); Він пригадав, як на заводі муляри мурували стіни нового корпусу (Степан Чорнобривець, Визволена земля, 1959, 54).
МУЛЯР
Тлумачення слова