МУЕДЗИ́Н, а, чол. У мусульман — служитель при мечеті, який з мінарета в певний час закликає віруючих до молитви. На самій горі, на двох дуже ілюмінованих високих мінаретах стоять два муедзини й скликають турків на молитву (Нечуй-Левицький, II, 1956, 462); Мечеті були повні туфель і людей, горів обгорткою коран, скрипіли голосами з мінаретів муедзини (Юрій Яновський, I, 1958, 63).
МУЕДЗИН
Тлумачення слова