МУ́ДРИЙ, а, е.
1. Наділений, обдарований великим розумом; який має значний життєвий досвід; розумний, досвідчений. Мудрим ніхто не вродився (Номис, 1864, № 6500); Мудрий дід мовляв мені колись: Що вік живи, учися, стережись І пам’ятай, що є на світі свині (Леонід Глібов, Вибр., 1951, 160); Червона Армія перемогла всіх інтервентів, тому що боротьбою керувала комуністична партія на чолі з мудрим Леніним (Петро Панч, Вибр., 1947, 387);
// у знач. ім. мудрий, рого, чол. Про розумну, досвідчену людину. Догана мудрого більше стоїть, як похвала дурного (Номис, 1864, № 5686); Все йде, все минає — і краю немає. Куди ж воно ділось? відкіля взялось? І дурень, і мудрий нічого не знає (Тарас Шевченко, I, 1963, 71);
// Який виражає розум, проникливість. Я поглянув удруге в її сиві мудрі очі, щоб вгадати з них план, а заразом щоб і збагнути й настрій її душі (Ольга Кобилянська, III, 1956, 284);
// Написаний розумно, з глибоким розумінням і узагальненням чогось. Вчіться, діти: мудра книжка Скаже вам чогось багато З того, що колись другими І посіяно й пожато (Яків Щоголів, Поезії, 1958, 164); Воїн і поет грузинський Ненаситний розум мав, Він не тільки мудрі вірші В’яззю мудрою писав, — Добрим людям на потребу Млин новітній малював (Максим Рильський, III, 1961, 110).
2. Який ґрунтується на глибокому розумінні чогось, на великому досвіді. Мені, було, аж серце мліло,.. як хотілось, Щоб хто-небудь мені сказав Хоч слово мудре (Тарас Шевченко, II, 1953, 200); З миру по нитці — голому сорочка. Максим зарубав собі на умі, що це наймудріше правило на світі (Панас Мирний, I, 1949, 233); Лукія замислюється: І такі мудрі думки народжуються в її дівочій голові, наче їй не дванадцять років, а вдвоє більше (Олесь Донченко, III, 1956, 44).
3. ірон. Те саме, що хитрий. І на Січі мудрий німець Картопельку садить, А ви її купуєте, їсте на здоров’я Та славите Запорожжя (Тарас Шевченко, I, 1963, 333); [Водяник:] Яка ти мудра! Іди на дно! Доволі тут базікать! (Леся Українка, III, 1952, 190).
4. розм. Нелегкий, складний для виконання, для здійснення. [Галя:] Хазяйства нас не вчать. Та хазяйство не така мудра штука, щоб його у гімназії вчити (Панас Мирний, V, 1955, 134); Прийшла, значить, революція, — сидить Ілліч у Кремлі. Державою керує, мудрі справи вирішує, на білих шле червоних армійців воювати за свободу (Юрій Яновський, I, 1954, 7).
5. розм., рідко. Дуже добрий, смачний. — Ходімо, Прокопе Ригоровичу, до мене. Пазька наварила мудрого борщу (Квітка-Основ’яненко, II, 1956, 187); О, та мудра ж і сивуха! (Пісні та романси українських поетів.., II, 1956, 17).