МУДРІ́Й, я, чол., розм., ірон. Те саме, що мудрець. — Краще, коли б.. кожен жив у достатках. Так нема ж цього. І ніякі мудрії цього не вимудрують, поки народ сам своєю головою та своїми руками за це не візьметься (Андрій Головко, II, 1957, 201); Кандиба рвучко повернувся до Бровка і аж затрясся від сміху: — Мудрій, ах ти..! Що він викаблучує, га? (Спиридон Добровольський, Тече річка.., 1961, 54).
МУДРІЙ
Тлумачення слова