МРУ́ЖИТИСЯ, жуся, жишся; наказ. сп. мружся; недок. Мружити очі; жмуритися. Сонце б’є їй в очі, вона мружиться і сміється (Олесь Гончар, III, 1959, 121); У печі тріскотіли дрова, кіт мружився на вогонь, горбом вигинав спину (Олесь Донченко, III, 1956, 127).
МРУЖИТИСЯ
Тлумачення слова