МРЯ́ЧКА, и, жін. Зменш. до мряка. Над головою стримів у небо гострий шпиль дзвіниці, а із сірих хмар.. сіяла мрячка (Петро Панч, В дорозі, 1959, 19); Немов павутиння, осіння мрячка застеляє світ перед очима (Оксана Іваненко, Тарасові шляхи, 1954, 357).
МРЯЧКА
Тлумачення слова