МО́ВНИЙ, а, е.
1. Прикм. до мова 2. Стирання національних відмінностей, особливо мовних відмінностей, — значно триваліший процес, ніж стирання класових граней (Програма КПРС, 1961, 99); Мовні елементи народнопоетичної творчості були, є і будуть животворним ферментом літератури (Максим Рильський, III, 1955, 73); Певні мовні особливості часто бувають властиві одному або кільком населеним пунктам, створюючи собою окреме, місцеве явище в загальній системі мови народу (Нариси з діалектології української мови, 1955, 3).
2. діал. Балакучий. Товариш мовний в дорозі стоїть за віз смаровний [змазаний] (Номис, 1864, № 11383).