МО́ВЛЕННЯ, я, сер.
1. Спілкування людей між собою за допомогою мови; мовна діяльність. Часто риси літературної мови й діалектні риси (фонетичної системи та граматичної будови) існують паралельно; вони залежать від віку, від обстановки мовлення і жанрів мови (Нариси з діалектології української мови, 1955, 18); Сила мовлення на сцені виявляється насамперед у вимові (Мистецтво, 6, 1965, 28).
2. рідко. Повідомлення по радіо; радіомовлення.