МОВЧУ́ЩИЙ, а, е, розм., заст. Мовчазний. Не вийшла [Гаїнка] з своєї хати, лежала на ліжкові нерухома й мовчуща (Борис Грінченко, II, 1963, 463); Іван Іванович до ночі зрання В лікарні працював. Він був мовчущий, Спокійний завжди (Максим Рильський, II, 1956, 208).
МОВЧУЩИЙ
Тлумачення слова