МОВЧАЗЛИ́ВІСТЬ, вості, жін. Абстр. ім. до мовчазливий, її понурість, мовчазливість та забитість, що виразно малювалися на її невродливім.. лиці.. Усе те відраджувало від неї (Іван Франко, I, 1955, 262); Стриманість і мовчазливість, .. вся поведінка його починали її дивувати (Гордій Коцюба, Нові береги, 1959, 64).
МОВЧАЗЛИВІСТЬ
Тлумачення слова