МОТИ́В, у, чол.
1. Підстава, привід для якої-небудь дії, вчинку; причина. Він вишукав собі нове помешкання.. Начко прийняв цю відомість мовчки, як тяжкий, але заслужений удар, не питав брата про мотиви цього кроку (Іван Франко, VI, 1951, 248); Не можна зрозуміти людину, пояснити особливості її світогляду, мотиви її вчинків, не вивчивши суспільно-історичних умов, у яких цій людині доводиться діяти (Комуніст України, 4, 1966, 50).
2. муз. Найменша ритмічна одиниця мелодії, що складається з двох-трьох звуків, об’єднаних логічним наголосом. Речитатив супроводять здебільшого довгі або короткі акорди, а часом і виразні, відповідно ритмізовані фрази та мотиви в оркестрі (Колесса, Основи техніки диригування, 1960, 129); Урочисто грав духовий оркестр. У найскладніших звукових сплавах, у зіткненні мотивів, мідних сурм, голосів, литавр і нових пісень народжувалась народна героїчна симфонія (Олександр Довженко, I, 1958, 93);
// Мелодія, наспів. Веселий мотив вальса розлився по просторій світлиці (Нечуй-Левицький, IV, 1956, 91); Вона [хореографічна картина «Запоріжці»] починається й закінчується мотивом народної пісні «Засвистали козаченьки» (Мистецтво, 6, 1958, 18).
3. Тема або ідея твору мистецтва. З того, як художник трактує свої мотиви, можна пізнати його душу (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 433); В 1871—1875 рр. і пізніше.. з’являється ряд статей і рецензій Драгоманова, одним з головних мотивів яких була оборона національного достоїнства українського народу (Українська література (журнал) критика, 1959, 196); В народній ліриці нашій бачимо ми раз у раз все більш глибокі соціальні мотиви (Максим Рильський, III, 1956, 157).
4. Зразок, характерна особливість (малюнка, зображення тощо). Як сипле що або вирізує [гуцул], — кладе туди сто орнаментів, сто мотивів, сто барв (Гнат Хоткевич, II, 1966, 68); Орнаментальні мотиви тканини мають вигляд зірок, восьмикутників, геометризованих розеток, квітів та ін. (Народна творчість та етнографія, 2, 1962, 102); Мотиви різьби [на коморах] є класично народними й типовими для дерева (Дерев’яне зодчество України, 1949, 25).