МОТРОШИ́ТИ, ить, недок., розм., рідко. Іти, падати, порошити (про сніг). Проти Варвари почало мотрошити сніжком; до світа і геть-то його впало (Панас Мирний, III, 1954, 8); Наближався ранок. Сніжок, мабуть, стомився, перестав мотрошити (Іван Рябокляч, Жайворонки, 1957, 111).
МОТРОШИТИ
Тлумачення слова