МОТО́К, тка, чол.
1. Рівно змотаний або намотаний на щось мотузок, стрічка, дріт і т. ін. В кухню входить сажотрус Він прямо з роботи з драбинкою, віником і мотком мотузок (Іван Кочерга, II, 1956, 165); Мишко висотав один кінець дроту з мотка, що висів у нього на плечах (Іван Микитенко, II, 1957, 102).
2. діал. Міток. — Я вам моток пряжі напряду (Панас Мирний, I, 1949, 139).