МОТЛОШИ́ТИ, шу, шиш, недок., перех., розм.
1. Перетворювати в мотлох (у 1 знач.); рвати, ламати, трощити. Лазар кидавсь по хаті.. і нищив все, що попадало в руки: стягав килимки, мотлошив, рвав, кидав під ноги (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 205).
2. перен. Сильно бити когось. Витарабанившися [вилізши] на Сука, толочив [Лемко] його ногами, як баба капусту в бочці або жвавий парубок сіно на оборозі, мотлошив бідака (Степан Ковалів, Тв., 1958, 59).