МОСТИ́ВИЙ, а, е, заст. Вельможний, іменитий, знатний. Чи добре наш гетьман Хмельницький починив, Що з ляхами, із мостивими [панами], у Білій Церкві замирив..? (Українські народні думи.., 1955, 117); [Чалий:] Та краще жить з вовками в лісі, аніж з мостивими панами на слободах! (Карпенко-Карий, II, 1960, 243).
Мостивий пане — те саме, що Милостивий пане! (див. милостивий).
МОСТИВИЙ
Тлумачення слова