МО́РЩЕННЯ, я, сер. Дія за значенням морщити й морщитися. Мовчанку перервав український журналіст, ще молодий чоловік, високий і худий, що сидів досі тихо, лише нервовим дрижанням уст, морщенням брів і нетерпеливими рухами рук зраджуючи почування, що кипіли в його нутрі (Іван Франко, VI, 1951, 209).